Після початку конфлікту із Росією українці більше стали читати книжок українською. Але в останні кілька років російська книжка почала зміцнювати свої позиції в Україні.
Видавництва і продавці книг побоюються, що не зможуть конкурувати із російськими видавцями, чий бізнес завжди був набагато розвиненішим. Але наскільки це погано, передусім, для читачів? Тему досліджували ВВС Україна.
До і після 2014 року
До 2014 року книжковий ринок України був заповнений російськими книжками. За неофіційними даними, на книжковому ринку до 80% книжок були російською мовою, надруковані в Україні або завезені з Росії.
Після Євромайдану ситуація змінилася. Народний бойкот російських товарів не оминув і книжки. Таку позицію суспільства підкріпила і Верховна Рада, яка наприкінці 2016 року ухвалила рішення про заборону ввезення на територію України книг із Росії.
Та ця заборона була часткова, бо закон передбачав, що за умови отримання ліцензії і перевірки на відсутність антиукраїнського змісту ввозити книги можна.
“Раніше книги завозили кілограмами, а з 2017 року – за переліком, який формує Держтелерадіо України. Сьогодні це близько 16 тис. найменувань”, – каже керівник видавництва “Лабораторія” Антон Мартинов.
У той самий час, станом на початок вересня заборонених для ввезення в Україну книг – трохи більше 200. Вже із 2017 року, після запровадження обмежень для російських видавців, кількість ввезених книг з Росії суттєво скоротилася.
Колишній віцепрем’єр В’ячеслав Кириленко твердив, що дозвіл на ввезення у 2017 році одержали 7,7 тис. найменувань російських книг, це суттєво менше, ніж до запровадження обмежень. Бо у 2016-му на територію України їх завезли 50 тисяч.
Вартість ввезених у 2017-му російських книг не перевищувала півтора мільйона доларів, у той час, як до запровадження обмежень ця сума сягала 30 млн доларів на рік, розповідав урядовець. В той період українські книговидавці також почали менше друкувати книг російською мовою.
За даними Книжкової палати України, якщо у 2013-му видавництва в Україні надрукували 27% своїх книжок російською то у 2018 – лише 14%. Але поступово російські видавці, розібравшись у законодавчих обмеженнях, нарощували постачання книг в Україну.
Вже у 2018 році вартість ввезених з Росії книг становила 3,4 млн доларів. Це все одно було у 5-6 разів менше, ніж до 2014 року, але тенденція стала помітною.
Окрім того, російські видавництва почали реєструвати дочірні підприємства з метою видавати книги російською на території України. До прикладу, наприкінці 2019-го виник скандал із появою в Україні дочірньої компанії російського видавництва “Аlpina Publisher” (це видавництво, приміром, видало книгу Олівера Стоуна “Интервью с Владимиром Путиным”, яка є у забороненому списку на ввезення в Україну).
Дочірня компанія вже видала понад десяток книг російською і продає їх через один із відомих українських книжкових інтернет-магазинів. Цього продавця звинувачували у “допомозі країні-агресору” і закликали до бойкоту, а його керівники запевняли, що не порушують українських законів і планують видавати книги не лише російською мовою, але й українською.
Українські книжки переважають. Поки що
Російські книговидавці доволі успішно просувають свій бізнес, якому українським видавцям з різних причин протистояти важко. Саме до цього хотіла привернути увагу книгарня “Є”, навколо якої розгорнувся скандал після заяв керівництва про вимушеність збільшити продаж книжок російською мовою.
Але чи створює це все загрози українській книжці?
Директор видавництва “Фоліо” Олександр Красовицький каже, що до 2013 року попит на книги російською мовою переважав, бо не було масової пропозиції українською. Тоді, за словами видавця, частка книг російською мовою сягала 80%. Тепер, вважає він, частка книг, ввезених із Росії, “становить близько 25%, включно зі старими залишками, а книжок російською – 40%”.
Він вважає, що сьогодні в Україні попит на російську книжку на 10% перевищує пропозицію.
Водночас Антон Мартинов із видавництва “Лабораторія” вважає, що оцінювати обсяги книжкового ринку в Україні складно, оскільки офіційні дані Книжкової палати України констатують лише кількість виданих книг, а не продажі.
“Ніхто не знає реального стану книжкового ринку. Зведеного обліку продажів по країні немає, адже з касовими апаратами працює тільки незначна частина книготорговців”, – вважає він.
При цьому видавець прогнозує, що частка української книжки на ринку – в межах 50-60%.
Чи хочуть читати російською?
Згідно із дослідженням агенції Info Sapiens, опублікованому у квітні цього року, з 2014-го частка тих, хто надає перевагу читанню російською мовою, зменшилась майже вдвічі – з 44% до 24%.
Але ці дослідження також демонструють, що до російської книги прихильно або лояльно ставиться досить значна частина читачів в Україні. Бо загалом понад 30% опитаних відповіли, що їм або однаково, якою мовою читати, або вони готові читати тією мовою, якою написана книга.
Видавці також визнають, що без книг російською мовою не обійтися. Передусім, ідеться про наукові, спеціалізовані книги, перекладів яких на українську обмаль.
“Росія виробляє 110 тис. тайтлів (“title” – англійською назва, найменування. – Ред.) на рік, Україна – 25 тисяч. До того ж у російських видавництв накопичений великий масив перекладів. Скажіть, який сенс українському видавцеві вкладатися у перекладачів для перекладів з мови оригіналу? Простіше буде купити ліцензію в Москві і друкувати книгу російською мовою тут, в Україні”, – каже в інтерв’ю ВВС News Україна Антон Мартинов.
Але, як вважає директор видавництва “Фоліо” Олександр Красовицький, російськомовна книжка видавництва і книгарні не врятує.
“Ні, не допоможе настільки, щоб суттєво підняти обсяги продажів. Вона просто замінить частину книжок українських видавців, але навряд чи додасть нових клієнтів”, – пише він на своїй сторінці у Facebook.
А от Оксана Гашинська із видавництва “Форс Україна” переконана, що “мова видання не є гарантом успіху”.
“Пропозиція книг усіх видавців та імпортерів на ринку повинна бути збалансованою та відповідати попиту з боку споживача. Успіху досягають видавці, котрі визначилися із спеціалізацією в конкретній ніші і видають якісний контент”, – зауважила вона ВВС News Україна.
Чи можна вижити, продаючи лише українські книги?
Директор з розвитку книгарні “Є” Андрій Домаранський у коментарі “Українській правді” визнавав, що зараз вигідніше продавати російськомовні книжки, а не україномовні.
“Причина дуже проста – більший ринок збуту, бо книжки російською можна продати не тільки в Україні”. При цьому він, як і більшість видавців вважають, що українські книжки можуть конкурувати із російськими, але за умови підтримки уряду.
Ідеться про дешеві кредити для видавництв, про пільги на оренду для книжкових магазинів, наповнення бібліотек новими книгами, ухвалення дієвого антипіратського законодавства.
“Російська книга тут надовго. Але перспектива в української книги є, бо кількість носіїв української мови, швидше за все, не зменшуватиметься: українська мова стає популярнішою. Якщо зростатиме купівельна спроможність людей, то за 5-10 років можна було б побудувати цей ринок. Але ці 5-10 років треба прожити і багато зробити”, – каже Антон Мартинов.
“І тут державі треба трохи впрягтися і підтримати цю мережу. Інакше нічого не вийде. І тут справа не в кількості грошей, яких потребує український книжковий ринок, а в ефективності програм”, – додає він.
“Треба передусім відповісти на питання, яким є ринок зараз і яким ми хочемо його бачити через п’ять років. Зважаючи також на розвиток Інтернету та потреби не лише тих, хто звик до друкованої книги”.
Однак, як вважає Оксана Гашинська, хоча попит на видання українською мовою щороку зростає, “штучно вплинути на мовні смаки українського читача неможливо”.
Мітки: новини Тернополя, Т1 новини