Сьогодні в Україні відбуваються місцеві вибори. “Перезавантаження” влади чекає на майже усі обласні ради, райони, села та селища. Обиратимуть місцеве самоврядування за новими правилами. Про які нововведення важливо знати? Матеріал на цю тему підготували у DW.
Скільки яких рад та голів буде обиратися
Новий адміністративно-територіальний поділ зменшив кількість районів в Україні приблизно у чотири рази. Крім того, міста, які раніше до жодного району не входили, як-то обласні центри, тепер є частиною новостворених районів. По всій Україні будуть обрані лише 119 районних рад. У зв’язку з цим кількість місцевих депутатів загалом різко зменшиться.
Також мають бути обрані депутати 22 обласних рад (усіх,за винятком Донецької та Луганської), 381 міської ради, понад тисяча селищних рад, а крім того – мери переважної більшості українських міст, голови сіл та селищ.
Цікаво, що за новим виборчим кодексом одна й та ж сама людина може балотуватися одночасно до рад двох рівнів – наприклад, сільської та обласної. Також дозволяється балотуватися у депутати кандидатам у голови громади, але тільки у громадах, що налічують до 75 тисяч виборців.
Скільки виборцям видадуть бюлетенів
Скільки бюлетенів отримають виборці, залежить від того, в якому населенному пункті вони живуть. Переважно це будуть чотири бюлетені. По одному – для голосування за голову (села чи міста), за депутатів сільської (чи міської), районної та обласної ради віповідно. Але є і винятки. Наприклад, виборці Житомира, Кривого Рогу, Кропивницького, Полтави, Херсона отримають по п’ять бюлетенів. Адже їм треба обрати, крім згаданих чотирьох, ще й депутатів районних у місті рад.
Натомість у Києві виборці отримають лише по два бюлетені. Там голосуватимуть лише за міського голову та за депутатів Київської міської ради. Ще один виняток стосується виборців, які мають виборчу адресу на підконтрольних українській владі територіях Донеччини та Луганщини. Їм видадуть по три бюлетені – для голосування за очільника свого населеного пункту, за депутатів до місцевої ради та за депутатів до районної ради. Виборів до обласних рад там проводитися не буде.
Як правильно заповнювати бюлетені
Нова форма виборчих бюлетенів зустрінеться там, де виборці обиратимуть депутатів міської, селищної чи сільської ради, якщо в їхній територіальній громаді 10 тисяч і більше виборців (не мешканців у населеному пункті, а саме зареєстрованих виборців), пояснює громадянська мережа “Опора“.
Бюлетені треба “читати” по горизонталі: ліворуч буде перелік партій, посередині два квадратики для позначок, а праворуч – пронумерований перелік кандидатів від цієї партії. Обравши партію, треба поставити “галочку”, “плюсик” чи будь-яку іншу позначку в першому квадраті для волевиявлення за партію. До другого квадрату потрібно вписати порядковий номер обраного кандидата, аби допомогти йому піднятись у відповідному територіальному списку своєї партії. Причому бажано внести максимально точний номер, який зазначено поряд з його прізвищем (наприклад: не 6, а 06; не 1, а 01 тощо), застерігає “Опора”.
Схожі бюлетені і заповнення – для голосування за депутатів районних і обласних рад.
Де обирають партію, а де залишиться мажоритарка
Роль партій, за новим виборчим законодавством, відчутно посилиться. Тепер у більшості випадків – там, де у громаді понад 10 тисяч виборців, на місцевих виборах змагаються партії, а вже не окремі позапартійні кандидати-самовисуванці.
Проголосувати потрібно буде одночасно і за партію, і за “свого” конкретного кандидата у ній. Так само виключно від партій будуть балотуватися кандидати на виборах районних та обласних рад.
Самовисування зберігається тільки у містах і селищах з кількістю виборців до 10 тисяч. Там залишиться мажоритарна система. Але округи будуть багатомандатними – в кожному зможе обратися від двох до чотирьох депутатів.
Основна відмінність у тому, що раніше поріг для пропорційних партійних виборів починався від 90 тисяч виборців.
Що таке пропорційні вибори з відкритими списками
Тепер районні, обласні, районні у містах ради, а також сільські, селищні та міські ради з кількістю виборців понад 10 тисяч обиратимуться за пропорційною системою з відкритими списками. Згідно з нею, голос за партію – це перша графа бюлетеня – нарощує її “відсоток”, що збільшує кількість отриманих партією мандатів у місцевій раді. Мінімально необхідний прохідний бар’єр для партій становить 5%. А вже у другій графі виборець може вибрати конкретне прізвище депутата з обраного ним партійного списку, що підвищує шанси цього кандидата “посунутися” вгору у затвердженому партією списку.
Однак кандидат зможе “поліпшити” своє місце у списку лише у тому разі, якщо набере певну кількість голосів особисто за нього. Це – не менше 25 % від так званої виборчої квоти – кількості голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата у раді. Інакше список залишиться таким, яким його від початку запропонувала партія. Тобто, закритим.
Обрання мерів та голів громад
Новий виборчий кодекс запроваджує систему обрання у два тури голів громад, в яких живе понад 75 тисяч виборців. Якщо за підрахунками бюлетенів кандидат не набрав 50 відсотків +1 голос, призначається другий тур. Там, де виборців менше, голова обирається простою більшістю.
Мітки: вибори, новини Тернополя, Політика, Т1 новини, Тернопіль1