З 16 січня 2021 року усі заклади обслуговування в Україні зобов’язані надавати послуги та інформацію державною мовою. Як готуються до цих змін та що чекає на порушників, у матеріалі DW.
За півтора місяці усі надавачі послуг, незалежно від форми власності будуть зобов’язані обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги державною мовою, нагадує уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. Відповідна стаття 30 закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної” набуває чинності з 16 січня 2021 року. Лише на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою.
“Лагідна українізація”
В Україні не усі заклади досі знають про ухвалений 2019 року мовний закон, погоджується Тарас Кремінь. За його словами, у офісі уповноваженого основний акцент наразі роблять на “лагідній українізації”, тобто насамперед – це інформування і роз’яснення установам про їхні обов’язки.
“Сфера послуг давно готова до цього, але все залежить бажання і волі окремих співробітників та керівників гуртків”, – коментує ситуацію співкоордитанорка ініціативи “Навчай українською” Іванна Кобєлєва. Волонтери цієї спільноти допомагають викладачам з різних регіонів перейти на українську. Останній місяць спеціальні тренінги і методичну допомогу надавали дитячим гурткам та секціям. За її словами, у багатьох великих містах центру, сходу та півдня України співробітники позашкілля уже зараз переходять на українську, не очікуючи 2021 року. “Дуже активними були Донецька і Луганська області. У Харкові, на жаль, лише два гуртки. Але у місті Ізюм росіянка намагається викладати хореографію українською, хоча би частину заняття. А у Запоріжжі гурток зі скорочитання, де викладали російською, на прохання дітей перевели на українську, бо дітям так було легше”, – описує свій досвід співпраці з викладачами співрозмовниця DW.
Для порушників: попередження і штрафи
Відповідно до закону про державну мову, існує кілька механізмів реакції на порушення. По-перше, це скарги споживачів, які надходять на адресу уповноваженого. У офісі омбудсмена зобов’язані їх розглянути і відреагувати. Якщо скарга вмотивована, то закладу оголошують попередження та вимогу усунути порушення протягом 30 днів. “Якщо це заклади державної форми власності, то будемо звертатися до керівництва таких установ, якщо комунальної – до керівництва громади чи міста, якщо це приватний бізнес – то до їх керівництва, щоб вони втрутилися в ситуацію та змінили її”, – пояснює DW Тарас Кремінь. У разі повторного порушення протягом року на заклад чекає штраф від п’яти до семи тисяч гривень. Складає протокол і виписує штраф уповноважений чи його представники.
Для контролю за дотриманням законодавства омбудсмен за потреби може залучати працівників поліції, органів державної та місцевої влади.
Однак Тарас Кремінь зазначає, що наразі про жодні рейди чи перевірки сфери обслуговування не йдеться. За його словами, для таких дій поки немає потреби та ресурсів у вигляді регіональних представників омбудсмена. Отож дотримання закону на перших порах передусім лягає на плечі споживачів. Як зазначає мовний омбудсмен, якщо клієнти стикатимуться з порушеннями і зафіксують їх на аудіо, фото чи відео, то зможуть поскаржитися до офісу на поштову чи електронну адресу.
“Я не хочу нікого лякати штрафами чи каральними заходами, вони насправді не є пріоритетом у нашій діяльності. Я за те, щоб громадяни України, починаючи з 16 січня знали, що їхні права захищені в частині отримання інформації або послуг українською”, – говорить Тарас Кремінь. Активістка Іванна Кобєлєва при цьому також радить споживачам перед тим, як надсилати скарги, завжди намагатися спочатку домовитися зі співробітниками закладу.
Мітки: закон, новини Тернополя, Т1 новини, Тернопіль1