12-го червня Україна стала партнером НАТО з розширеними можливостями.Такий статус мають лише шість найближчих партнерів Північноатлантичного альянсу . Сталося це у символічну дату – День Росії, тому подію почали оцінювати вже з точки зору геополітики. Розширене партнерство не дає чітких перспектив вступу у НАТО. Тому воно сприймається ще й як своєрідна заміна повноцінного членства України в Північноатлантичному альянсі – стеля, вище якої країні вже не стрибнути.
Що ж насправді стоїть за новим статусом України і чи справді він може стати перепоною на шляху до вступу в НАТО? Тему опрацювали ВВС Україна.
Союзники
На саміті в Уельсі в кризовому 2014 році НАТО запустило “Ініціативу взаємосумісності партнерів”.
Її мета – повністю синхронізувати війська з союзниками, які не є членами Північноатлантичного альянсу, для майбутніх операцій.
Тоді ж запустили і “Партнерство з розширеними можливостями” – проєкт співпраці НАТО з арміями кожного конкретного союзника на особливих умовах.
Такими союзниками тоді стали п’ять країн: Швеція, Фінляндія, Грузія, Австралія та Йорданія.
І ось у червні 2020 року Україна стала першою країною, яка приєдналася до “розширених можливостей” НАТО.
Сама ж програма передбачає:
- політичні консультації з НАТО, зокрема на рівні міністрів оборони;
- більшу сумісність армій та більше спільних навчань, наприклад, доступ до навчань, у яких беруть участь лише члени НАТО;
- обмін інформацією та розвідданими (“інформації спеціального характеру”);
- службу українських військових у штаті багатонаціональних органів управління НАТО;
- глибшу співпрацю з НАТО “у часи криз та підготовки операцій” Альянсу.
Державу-партнера з цим статусом можуть визнати потенційним учасником майбутніх операцій Альянсу, що надасть її представникам “доступ до механізму кризових консультацій та оперативного планування на його ранніх стадіях”, пояснюють в українському Міністерстві оборони.
Власне, участь в операціях НАТО і дозволила Україні стати “розширеним партнером”, про що спеціально відзначили у пресрелізі Альянсу.
Зараз українські бійці під егідою НАТО є в Афганістані та Косово, а також можуть долучатися до Сил реагування НАТО.
Замість членства?
Однак “розширене партнерство” багато хто сприйняв як заміну повноцінному вступу України в НАТО – тактична перемога на тлі стратегічної поразки євроатлантичної інтеграції.
Така оцінка помилкова, запевняють в МЗС України.
“В жодному разі це не заміна членства. Ці два напрями зближення з Альянсом не пов’язані між собою”, – говорить у коментарі BBC News Україна міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
“Статус дозволить вже сьогодні на практиці тісніше взаємодіяти з союзниками. Це підвищуватиме взаємосумісність Збройних сил України з арміями країн НАТО. А взаємосумісність – це ключ до членства”, – додає міністр.
За його словами, 12 червня Україна “увійшла до ексклюзивного клубу шести найближчих партнерів НАТО у світі”.
“Це вже новий рівень довіри. При ухваленні рішення щодо вступу до Альянсу ці фактори – довіра і взаємосумісність – мають ключове значення”, – пояснює Дмитро Кулеба.
Дипломатична перемога?
Саме ж рішення про “розширені можливості” України в НАТО ухвалили консенсусом раніше, ніж очікувалося.
Тут багато символізму, адже все відбулося 12 червня – у День Росії та невдовзі після спільних авіаційних маневрів українських винищувачів та американських стратегічних бомбардувальників B-1B Lancer в небі над Україною.
“Головне в цій історії – в тому, що Україні вдалося всередині Альянсу створити консенсус і новий рівень довіри. Нам всі казали, що це неможливо. Але ми показали, що здатні перетворювати “Ні” на “Так” навіть у найскладніших питаннях”, – говорить міністр Кулеба.
Тут, вочевидь, мова йде про непрості відносини України з Угорщиною, які, втім, зараз не стали на заваді.
“Це – найкраща відповідь всім, хто розповідає, мовляв, “нас там ніхто не чекає”, – радить він.
З такими оцінками погоджується головний консультант відділу воєнної політики Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков.
“Поки що приєднання до формату ЕОР (EnhancedOpportunityPartnership, програми розширеного партнерства. – Ред.) – це більше дипломатична перемога України, символ, що українська дипломатія вміє переконувати, при чому переконувати швидше і ефективніше, ніж планувалося”, – каже він.
За його словами, очікувалося що до ЕОР Україна зможе приєднатися лише восени 2020 року.
Що це означає на практиці?
За словами Миколи Бєлєскова, з практичних результатів нового статусу Україна зможе найшвидше очікувати на долучення до навчань НАТО за 5-ю статтею Вашингтонського договору (“напад на одного члена Альянсу означає напад на усіх”) та глибшої співпраці у Чорному морі.
Хоч і меншою мірою, але це також союзництво у сфері боротьби з тероризмом, оргзлочинністю та кіберзлочинами.
“Інші напрямки, як на мене, потребуватимуть значних зусиль із боку самої України для ефективної участі. Це і участь в плануванні операцій НАТО, і доступ до передового досвіду та пріоритетна сертифікація, можливість обіймати посади в штаб-квартирі та командних структурах НАТО і особливо обмін розвідданими”, – пояснює Микола Бєлєсков.
Щоб стати справжнім “партнером НАТО з розширеними можливостями”, Україні доведеться докласти багато зусиль, зокрема з підготовки кадрів й реформи розвідки та СБУ.
“І це підводить нас до ключового – ефективність участі таких країн, як Швеція чи Фінляндія, в ЕОР є результатом їхніх внутрішніх зусиль, наслідком існування потужного сектору безпеки і оборони, який створює основу для продуктивної взаємодії з країнами Альянсу”, – зазначає військовий експерт.
Зараз головне те, що Україна робитиме у найближчі місяці та чи відійде від формальної практики “виконання спільних заходів з НАТО”.
“Не слід повторювати практику, яка інколи бувала до цього: Україна хотіла проводити більше заходів в рамках взаємодії із НАТО, ніж раніше. Краще виконати менше заходів, але якісніше. І це буде найкращим сигналом для партнерів про серйозність наших намірів”, – попереджає Микола Бєлєсков.
Все залежить від України
На новий статус України вже відреагували у Москві.
“Ми не вважаємо, що це (Розширене партнерство України з НАТО. – Ред.) сприяє зміцненню безпеки і стабільності в Європі”, – дорікнув речник президента Росії Сергій Пєсков у коментарі агенції ТАСС.
За його словами, Москва “завжди дуже уважно ставиться до наближення військової інфраструктури НАТО до (своїх)кордонів” і “змушена вживати відповідних необхідних заходів із забезпечення власної безпеки”.
Тим не менше, у МЗС кажуть, що все залежатиме від України.
“Попереду багато роботи, аби максимально наповнити взаємодію в рамка цього статусу. Аби він максимально зміцнював і нас, і Альянс”, – пояснює BBC News Україна міністр Дмитро Кулеба.
Це ж стосується і перспективи членства.
“Щодо того, чи ЕОР несе загрозу нашому перспективному членству в Альянсі, то я не бачу великих проблем, адже є приклад Грузії, яка є членом цієї програми з 2014 року і при цьому Альянс не забуває про майбутнє членство Грузії й говорить про План дій щодо членства”, – каже Микола Бєлєсков.
За його словами, зараз Україні гостро необхідно ухвалити п’ять законів, які “розвиватимуть філософію закону про національну безпеку 2018 року, а також напрацювати якомога швидше повний перелік документів про розвиток армії на наступні п’ять років і почати їх реалізовувати”.
Мітки: новини Тернополя, Т1 новини, Тернопіль1