Голодомор. Страшне слово для кожного українця. До 1939 року річка Збруч була межею, яка розділяла дві імперії – Російську та Австро-Угорську. А у часи голодоморів — тих, хто не мав ні крихти хліба, і тих — у кого він був.
Так, люди переправлялась на інший берег Збруча. щоб дістати їжу. Це було дуже небезпечно, адже тодішня російська влада людей не випускала. Деякі жителі Хмельниччини чи інших регіонів, рятуючись від Голодомору, йшли пішки до Тернополя або просили про допомогу у селян. Родини з Тернопілля, як могли допомагали виснаженим і наляканим людям.
Та донині ці історії маловідомі широкому загалу. Немає жодних пам’ятних табличок де б зазначали, що Тернопільщина не була осторонь трагедії, як і весь захід України.
“Цей розбрат, який ще колись НКВД активно сіяли і до нині ще не розсіяний, і цей розріз по Збручі – розділили подолян на два народи. А зараз на дві області, які раніше не ділились зовсім. Є по Збручі десь половина сіл однойменні, які підтверджують, що ми один народ”, — відзначає громадський діяч Сергій Кучер.
Наша знімальна група поспілкувалася з очевидцями тих страшних подій, аби історія нашого народу і випадки взаємодопомоги українців ніколи не були забуті.
Мітки: Голодомор, жертви Голодомору, новини Тернопільщини, Сергій Кучер, Хмельниччина