Парафіяльний костел Матері Божої Неустанної Помочі у селі Сороцьке. Востаннє у його двері парафіяни та священник заходили 77 років тому.
У 1944-му році , вже переховуючись від радянської влади, парох все ж вирішив відслужити похорон польського військового. І ця відправа стала для нього останньою. Про це розповіла місцева історикиня Орися Свистун.
Храм розпочали зводити у 1902 році. Гроші на будівництво дав тодішній польський граф Баворовський, який саме переїхав у село. За словами Орисі Свистун, таких костели є два в Україні, і в Кракові.
Костел у Польщі діючий і досі. А в Сороцькому, у повоєнні часи, радянська влада організувала склад зерна і торгівлю продовольчими товарами. А вітражі слугували прицілом для дітей з рогатками. Тому їх до сьогодні збереглось дуже мало.
Місцеві розповіли, деякі з ікон та фігур костелу розмістили в теперішній церкві. Незважаючи на понад столітню історію, радянську окупацію та мародерів, у костелі цілісно збереглася хорова частина, сходи до якої не пошкоджені, і тут відмінна акустика.
Сам костел двічі горів, вистояв сильні зливи та бурі. Стіни тут ще навіть зберегли автентичну штукатурку. Але почала руйнуватися покрівля. Тому будівля чекає оновлення та ремонту.
На це принаймні дуже сподіваються місцеві мешканці. Вони переконані, костел має бути не лише доданим до списку туристичних маршрутів Тернопільщини, а й стати місцем проведення різних заходів.
Для відновлення пам’ятки необхідна чимала сума. Поки державної підтримки не мають, жителі села Сороцьке подаються на різноманітні грантові проєкти. Усе для того, щоб привернути увагу та знайти гроші на реставрацію костелу Матері Божої Неустанної Помочі.
Мітки: костел, пам'ятка, село