Після аварії на Чорнобильській атомній час у містечках та селах зупинився. На цій території в 2600 квадратних кілометрів не знайдеш доглянутих будинків чи акуратно зрізаних дерев.
Чи не єдині місця, за якими регулярно доглядають – пам’ятні дошки і меморіали загиблим ліквідаторам. Таких по всій території зони відчуження є декілька.
Напередодні 35 річні трагедії 9 ліквідаторів з Тернопільщини знову повернулися сюди, аби побачити, як з роками змінилася сама станція та населені пункти навколо. Окрім того, ліквідатори поклали квіти до пам’ятника тим, хто врятував світ.
Він знаходиться неподалік пожежної станції у місті Чорнобиль. Саме звідси більшість ліквідаторів їздили на роботу до четвертого реактора. Тому не випадково, що напередодні річниці саме тут нагородили орденом за заслуги ліквідатора Валерія Починка.
Чоловік пригадує, після аварії виконував у зоні чимало небезпечної роботи: починаючи від прибирання найзабрудненіших території і до робіт біля самого реактора. На момент вибуху йому було 24 роки.
І таких історій – тисячі, адже на ліквідацію наслідків трагедії тодішня влада кинула всі сили. Лише з Тернопільщини у зону відчуження відправили понад 2500 людей – від кухарів і до рятувальників. Головним їхнім завданням було ціною власних життів і здоров’я врятувати життя мільйонів. І це вони з гордістю виконали.
Мітки: історія, Чорнобиль