Не любив, щоб нили, нарікали. Вірив у перемогу. Таким був Андрій Теребій. Він загинув у Рубіжному на Луганщині 7 квітня. У рідному місті 30-річного хлопця знали як захисника, волонтера, громадського діяча і просто душевну, веселу людину. А ще вперту. Андрій був із тих, хто незламно йшов до своєї цілі. Падав і вставав, згадують друзі.
Сьогодні побратима в останню путь провів Дмитро Гайдуцький. Дмитро пригадав, як познайомилися із героєм вісім років тому, на Луганщині, на 31-му блокпості. Відзначив, що для себе Андрій нічого ніколи не просив. Все для когось, додає побратим.
Волонтерка Юля прибула з Донбасу. Приїхала у Тернопіль нещодавно, бо у рідному місті стало “гаряче”. Саме Андрій подзвонив і наголосив, треба тікати, адже рідне місто дівчини опинилось під ворожими обстрілами.
Андрій — справжній воїн-десантник, усі накази виконував мовчки, без обговорень і нарікань, кажуть побратими. Ніколи не гнався за матеріальними цінностями, не любив офіціозу. Андрій пішов захищати рідну землю у перші дні війни, яка почалася у 2014 році. Був старшим стрільцем третьої аеромобільної роти 81-шої окремої аеромобільної бригади, яка входить до складу десантно-штурмових військ ЗСУ.
Вічна пам’ять Герою.
Мітки: Андрій Теребій, війна, новини Тернополя, полеглий Герой, похорон