Цікава інформація про великодні пісні. Експертка Соломія Гребеняк-Дубова поділилася знаннями про гаївки та веснянки, котрі співали наші предки.
Гаївка, гаїлка, гагілка, ягілка, ягівка, ягілонька – так в різних місцевостях називають весняну пісню, яку співають на Великдень українці. Найбільш поширеною ця весняна обрядова пісня є на західному та східному Поділлі, Опіллі та Покутті.
Але, не слід її плутати з веснянкою. Як стверджує фольклористка та історикиня Соломія Гребеняк-Дубова, не кожна веснянка є гаївкою, але кожна гаївка – це веснянка.
«На відміну від веснянок, що зберегли свій первісний сюжет, характер та час виконання, гаївки зазнали значних змін. Місце було зведено до подвір’я церкви чи цвинтаря, час до Великодня. А на сюжет добряче повпливала історія. Давні гаївки про природу та прихід весни з приходом християнства поповнились новими сюжетами про воскресіння Ісуса Христа та про славу Господа», — каже фольклористка Соломія Гребеняк-Дубова.
До речі, про веснянки і гаївки Соломія знає не лише через обрану професію. Дівчина з дитинства зростала в атмосфері справжньої української сім’ї. Батьки збирали фольклор та навчали своїх дітей народним традиціям, обрядам, пісням. Так і створився сімейний гурт «Великодні зернятка». А коли дівчата виросли, то стали називати себе «зерно». І хоч співочий репертуар гурту розширився, щороку гаївки набувають для його учасниць нового, ще більшого значення.
Цьогоріч, у воєнний тяжкий час, дівчата навчають гаївок вимушених переселенців.
Мітки: великодні традиції, веснянки, гаївки, новини Тернополя, Соломія Гребеняк-Дубова