Тарас Шевченко побував на Тернопільщині. Про це свідчать оригінали документів, які зараз знаходяться в Держархіві області. Де мандрував Кобзар і як Тернопільщина відобразилася в його роботах — дізнавалися наші журналісти.
Отже, оригінальний документ, а саме розпорядження, яким надавався дозвіл Тарасу Шевченку малювати краєвиди Почаївської лаври, справді зберігають в архівних фондах Тернопільщини.
Про нього розповідає головна спеціалістка відділу інформації та використання документів Державного архіву Тернопільської області Оксана Сулима.
“У духовний собор Почаївської Лаври надійшов 30 листопада 1846 року лист, у якому було написано, що розпорядженням генерал губернатора Бібікова відряджається художник Шевченко малювати види Лаври і збирати різні відомості про народні перекази, розповіді. Це розпорядження Волинської духовної консерваторії датоване 22 листопада 1846 року”, — зазначає експертка.
Отримати дозвіл малювати краєвиди однієї з найбільших святинь тогочасного православ’я було не так і легко. В 1845-1847 роках Шевченко входив до Київської археографічної комісії, за завданням якої він виїздив на Полтавщину та на Волинь для малювання пам’яток старовини та мистецтва. У кожну з цих губерній було надіслано відповідні листи. А вже з губерній прийшли розпорядження.
“І от відповідно цього Тарас Григорович мав документ, згідно яким він міг вільно пересуватися по території Волинської губернії і змальовувати види лаври. Такі листи були надіслані в усі єпархіальні управління, благочинні округи, а у Волинське семінарське управління і духовний собор Почаївської лаври були окремі листи надіслані”, — зазначає експертка.
В одному з таких розпоряджень зазначалося, що Тарасу Шевченку повинні сприяти в усьому, щоб він міг зібрати якнайбільше відомостей.
Прибувши до Почаєва в жовтні Шевченко поселився в самому містечку. В готелі, який відкрили для прочан. Він розташований біля підніжжя пагорба при в’їзді до Лаври. І зараз це приміщення місцевої поліклініки. Практичного кожного дня Кобзар працював над пейзажами Лаври. І привіз звідти чотири акварелі, чимало альбомних замальок. А в його повісті “Варнак” Шевченко описував і Почаїв, і Кременець.
Як вдалося зберегти унікальний документ і за яких обставин потрапив у Держархів Тернопільщини розповів директор установи Федір Полянський.
Мітки: дозвіл, документ, Оксана Сулима, Почаївська лавра, Тарас Шевченко, Тернопіль1, Федір Полянський