Час зупинився, але місто змінилося. Чорнобиль ще 35 років тому нічим не вирізнявся з-поміж інших населених пунктів радянського союзу.
Магазини, кафе, школи, будинки – усе це зараз важко впізнати через зарослі плющем стіни. Місця, де жили і працювали молодими, намагаються нині віднайти тернополяни. Вони після аварії на ЧАЕС ліквідовували наслідки катастрофи і рятували буквально весь світ.
У Валерія Починка 30 виїздів на дах реактора. Тоді йому було лише 20 років. Працював він біля 4-го реактора. Чоловік розповів, роботи було чимало. До всього цього додавалась невидима небезпека – радіація.
З того часу минуло 34 роки. І хоч видимі наслідки аварії на ЧАЕС ліквідовані (на місці вибуху встановили саркофаг), але через радіацію, тут ще сотні років не пануватиме життя – у Прип’яті, Чорнобилі та інших прилеглих селах. На всій території зони відчуження.
Мітки: аварія, історія, спогади, Чорнобиль