Надзвичайна ситуація з озброєним захопленням заручників у Луцьку вкотре привернула увагу до проблеми “чорного ринку” зброї в Україні. Які масштаби цього явища та що пропонують експерти? Тему досліджували DW.
Надзвичайна ситуація знову актуалізувала проблему доступності зброї на “чорному ринку” в Україні. Ще до останнього інциденту на Волині резонансні злочини або вирішення суперечок з використанням зброї з початком війни на Донбасі стали звичними для українців. Хоч офіційно в Україні дозволено мати лише травматичну зброю, вогнепальну мисливську і нагородні пістолети.
Сумні наслідки необлікованої зброї
Українська громадська організація “Центр вивчення безпеки” (СЕNSS) наприкінці лютого опублікувала результати моніторингу звітів Національної поліції, Служби безпеки України (СБУ), статистики Генпрокуратури (ГПУ), постанов судів і повідомлень ЗМІ про порушення правопорядку з використанням нелегальної вогнепальної зброї. Дослідження охопило період від вересня до грудня 2019 року. За словами керівника СЕNSS Вадима Черниша, за цей час трапилося 548 випадків незаконного використання, зберігання або продажу зброї.
А за весь 2019 рік, за даними ГПУ, 6204 порушень закону були кваліфіковані як незаконний обіг зброї, боєприпасів та вибухових речовин. З цієї кількості лише 100 випадків припали на власників офіційно зареєстрованої мисливської зброї.
При цьому методика обліку правопорушень із використанням вогнепальної зброї та вибухових речовин, яку використовує Генпрокуратура, не дає цілісної картини, вважає офіцер Збройних сил України Андрій, який попросив не розкривати його прізвища.
Нема надійного контролю навіть за легальною зброєю
“Необлікована зброя, досвід поводження з нею у тих, хто воював або членів кримінальних структур, створюють небезпечну ситуацію. Якщо хтось спровокує застосування сили між громадянами або їхнє протистояння з владою, наслідки будуть дуже серйозними”, – попереджає Вадим Черниш, який два роки тому був міністром з питань тимчасово окупованих територій.
Дані для звітів Генпрокуратурі надає, у тому числі, й Національна поліція. Саме вона погоджує дозвіл на володіння зброєю і контролює її обіг. Іноді прокуратура може залучати до боротьби проти розповсюдження нелегальної зброї також і СБУ, розповідає DW юрист неурядової організації “Реанімаційний пакет реформ” Євген Крапивін. Він переконаний, що в Україні нема надійного контролю навіть за вогнепальною зброєю, якою громадяни володіють на законних підставах. Таку зброю потрібно зберігати вдома у сейфі, у небойовому положенні, відстрілювати раз на три роки, щоб у базі поліції були зразки гільз.
Український чорний ринок зброї
Опитані DW експерти одностайні у думці: ще шість років тому в країні не було значної проблеми з обігом нелегальної зброї та амуніції. Вона, за оцінками спостерігачів, постала у лютому 2014 року, коли тодішній міністр внутрішніх справ України озброїв правоохоронців автоматами під час протестів на Майдані. Як відповідь на це в кількох містах Західної України мітингарі захопили арсенали МВС, СБУ, військових частин. “Частину зброї з арсеналу СБУ у Львові відшукали і повернули. А частина пішла на чорний ринок”, – журиться Крапивін.
Що сталося з тією зброєю, не відомо, визнає Вадим Черниш: “Потрібно за документами провести інвентаризацію всього, що вилучили силовики. А ще того, що легально на руках. Потрібно провести розслідування і взяти на облік всю вогнепальну зброю у країні”.
Зі слів Крапивіна, від 2015 року в Україні зросла кількість порушених кримінальних справ щодо незаконного обігу зброї. А якщо зростає кількість правопорушень з використанням вогнепальної зброї, це свідчить про те, що збільшилася і кількість нелегальних стволів на руках українців, констатує експерт.
Причина, додає він, проста – конфлікт на Сході країни, потік зброї з непідконтрольних Києву територій Донбасу. “Чорний ринок зброї став відкритішим. Нарізну вогнепальну зброю сьогодні можна і в інтернеті недорого придбати”, – каже Євген Крапивін.
Головні джерела нелегальної зброї
Служба безпеки України намагається припинити нелегальний обіг зброї. “Пік потрапляння в незаконний обіг і, як наслідок, вилучення зброї та засобів ураження припали на 2014 – початок 2015 року. У той час постійно зміщувалася лінія зіткнення (на Донбасі. – Ред.), відбувалася постійна ротація військових підрозділів та добровольчих формувань і лише починала вибудовуватися система фільтраційних заходів у місцях виїзду з зони АТО”, – пояснили в СБУ у відповідь на запит DW.
У відповіді СБУ також сказано, що і нині її працівники вилучають зброю, завезену із зони бойових дій у 2014-2015 роках. 2019 року, наприклад, було вилучено з обігу 500 одиниць вогнепальної зброї і 350 тисяч набоїв, гранат та мін.
Суху статистику доповнюють особисті спостереження офіцера ЗСУ Андрія. За його словам, під час активних боїв на Сході країни перевірки на КПП у районі силової операції були вибірковими, неможливо було ґрунтовно проконтролювати десятки тисяч озброєних людей.
“Спрацьовував людський фактор. Зловмисник міг скористатися втомою чергових патрулів. Він міг п’ять разів перетнути КПП з легальною зброєю, він був упізнаваним, на нього вже майже не звертали уваги. А на шостий раз – взяти нелегальну зброю, точнісінько таку саму, як легальну. І людину могли пропустити без перевірки”, – розтлумачив Андрій.
У 2017 році Антитерористичний центр СБУ запровадив обмеження на ввезення та вивіз особистої зброї на територію Операції об’єднаних сил. Перевірки на КПП стали жорсткішими, і, за словами, Андрія, потік зброї відчутно впав.
Скільки нелегальної зброї та як її вилучити
2018 року головний військовий прокурор України оприлюднив кількість незареєстрованої вогнепальної зброї на руках українців – 400 тисяч одиниць. У місцевій пресі можна натрапити на дані про три і навіть п’ять мільйонів одиниць.
“Точна цифра нікому невідома. Якщо вам кажуть, що їм відома кількість такої зброї, запитайте про методику. Її нема, – стверджує Вадим Черниш. – І хто ж вам зізнається, що він має незаконну зброю?”
Влада може різко скоротити її кількість, якщо почне викуповувати нелегальні стволи, упевнений керівник СЕNSS. Саме так, з його слів, чинять у Колумбії. Але такий підхід, зауважує Черниш, втрачає сенс, якщо держава витрачатиме на викуп гроші, а зброя й надалі буде потрапляти на чорний ринок.
“Паралельно потрібно посилити охорону арсеналів, перекрити переміщення зброї з прифронтових територій, – зазначає експерт. – Потрібно підвищувати культуру володіння зброєю, навчитися розв’язувати проблеми без неї. А також активно переконувати громадян здавати свої “нелегали”.
Тим часом, за даними МВС, у 2018 році українці добровільно здали владі 5000 одиниць зброї, а за 11 місяців 2019-го – 16 тисяч. Тих, хто так зробить, в Україні звільняють від кримінальної відповідальності. Якщо, звичайно ж, номер чи балістичні характеристики зброї не фігурували в кримінальних справах.
Офіцер ЗСУ Андрій вважає, що надійний спосіб скорочення незаконного обігу зброї – легальне володіння нею. Ідеться про короткоствольну вогнепальну, уточнює Андрій. Він – проти легалізації автоматичної зброї. “Чому не дати громадянам можливості узаконити їхні ж незаконні стволи, взявши за це лише невелику плату за балістичну експертизу? Або ж дозволити вільно купувати зброю в крамниці. Але ухвалення відповідного спеціального закону відкладається вже чимало років. Знаю багатьох законослухняних підприємців, фермерів, які просто хочуть захиститися від рейдерства, яке ще існує”, – підсумовує військовий.
Мітки: зброя, новини Тернополя, Т1 новини, Тернопіль1