Син Оксани Збаразької п’ять років тому отримав повістку і поїхав на Донбас захищати рідну країну. Відтоді життя звичайної української сім’ї змінилося назавжди.
Жінка розповіла, що спочатку Володимир Магльона був на полігоні в Рівненській області. Потім його відіслали в Чернігівську область в «Десну», а звідти вже в Донецьку область в Зайцево.
Поки син був на сході, вдома на нього чекала мама і 5 сестер. Пані Оксана пригадує, телефоном син багато не розповідав про війну, а навпаки – завжди намагався заспокоїти рідних. Востаннє голос Володимира пані Оксана чула 9 листопада 2015. Через місяць син мав би повернутися додому, але загинув під час обстрілу.
Йому було 25 років. Поховали Володимира Магльону в селі Бодаки, де й народився військовий. Хоч з того часу пройшло понад 5 років, та рідні й досі не можуть оговтатися від втрати рідної людини.
Єдине ж чого хоче мати загиблого Оксана Збаразька – аби пам’ять про її сина та інших хлопців, які віддали життя за волю України, жила вічно. А батьки та рідні загиблих мали гідну допомогу.
Додамо, посмертно Володимир Магльона отримав декілька нагород різних державних рівнів.
Мітки: війвськовий, Збаразький район, Схід