У цивільному житті — він маркетолог. Проте уже майже два роки як Павло Філик не займається ринком та не проектує стратегії просування, а захищає рідну Батьківщину. Родом чоловік з Тернополя, навчався у місцевому університеті. Ще задовго до повномасштабного вторгнення він переїхав у столицю. Та війна знову змінила місце проживання Павла, зараз чоловік військовослужбовець, командир танкового взводу.
24 лютого для Павла, як і для всіх українців — переломна дата у житті. Про війну він почув, перебуваючи в рідному місті. Напередодні разом із кумом чоловік грав у покер, тому заснув пізно. Згодом родич розбудив Павла і повідомив, що почалася війна.
А через два дні – Павло та його друзі пішли у військкомат за власним бажанням. Чоловік давно думав про захист України. І напевно вторгнення стало останньою краплею в усвідомленні того, що цілі покоління воюють проти росії, тож цю історію слід змінювати.
Чоловік за час служби виконував завдання в Ізюмі, Слов’янську, Куп’янську та самому Харкові. І з усмішкою Павло розповідає, зараз він танкіст, а не спроста. Просто бігати не любить, і обрав професію не надто активну. А тепер, каже, відчуває, що він на своєму місці.
Більше — дізнавайтеся.