Подолали 700 км страху. Поліцейська Анастасія Букаревій після окупації змушена була покинути Херсон. Вона їхала у наше місто лише на деякий час, але потім вирішила залишитися тут будувати сім’ю. Своєю історією поділилася із тернополянами.
Анастасія Букарева – курсантка Херсонського факультету Одеського державного університету внутрішніх справ. Дівчина народилася і виросла в Херсоні. І навіть не уявляла, що працюватиме в поліції вже на другому курсі навчання та ще й на заході України.
Війна внесла свої корективи, як і решті українцям, 24 лютого. О 5.00 дівчині зателефонували з навчального закладу та наказали прибути за 15 хвилин.
“Багато людей, усі налякані. Всі чули перші вибухи на аеродромі Чорнобаївки. Було моторошно. — пригадує Анастасія. — Нам наказали переодягтися в цивільне і перебратися в безпечне місце”.
Родина дівчини поїхала до будинку бабусі в Зеленівку. Чотири дні вони провели в підвалі, чули вибухи, гул літаків. Деякі будинки поряд вже були зруйновані, усі боялися завалу. Вирішили все ж повернутися до Херсону в квартиру. З ними поїхав і хлопець Насті з яким разом навчалася.
“Ми розташувалися в коридорі між двох стін. Страх був у всіх, особливо у мами. Вона дуже переживала за мою сестричку 10-річну Оксанку. Тож вирішили евакуюватись”, — розповідає Настя.
Табличка з надписом «Діти», лише необхідні теплі речі і собака: так родина вирушила на Тернопільщину. Там їх чекали родичі. Дорога до Миколаєва розтяглася у 300 кілометрів страху і невідомості.
Як склалося життя Анастасії у Тернополі — дізнавайтеся із сюжету.
Мітки: Анастасія Букарева, окупація, поліцейська, Тернопіль1, Херсон