Безпритульні тварини — боятись чи допомогти? З одного боку вони часто бувають агресивними, кусають людей і переносять безліч хвороб. З іншого боку — не вони самі вирішили стати безпритульними, їх вигнали чи загубили і вони змушені виживати, як навчились.
Головний лікар ветклініки Ілля Литовченко, дуже часто тварини проявляють агресію, коли знаходяться в стресових ситуаціях — без домівки, їжі, господаря. В таких умовах собаки дичіють. Інколи тварини можуть переносити небезпечні захворювання.
“Є велика кількість зооантропонозних захворювань, починаючи від ектопаразитарних факторів, такі як кліщі. І закінчуючи більш серйозними інфекційними патологіями, такі як лептоспіроз, ну і, звісно, сказ”, — каже Ілля Литовченко.
Лікарі пояснюють, такі хвороби мають переважно тривалий інкубаційний період між зараженням та першими проявами симптомів. А це може спричинити труднощі в лікуванні. Тому важливо не допустити зараження ні людини, ні тварини. Хоча з останніми важче, адже через кочівний спосіб життя вакцинувати їх практично нереально. Хоча і можливо.
“Важлива складова — це профілактичні заходи сказу. Найкраща профілактика даного захворювання – це вакцинація тварин: собак, котів. Це має бути підконтрольно, це має бути систематично, обов’язково один раз на рік і категорично важливо відстежувати вакцинованих тварин”, — відзначає Ілля Литовченко.
Тварини на вулицях з’являються не з власної волі, їх залишають власники. Особливо актуальним це стало із повномасштабним вторгненням. Хазяїни закордон — тварини на вулицю. А там стрімке зростання популяції безпритульних тварин. Тому, як відзначає лікар ветклініки Володимир Кучма, важливо держава, місцева влада забезпечувала стерилізацію кішок і собак.
Стерилізація не лише запобігає зменшенню популяції тварин, вона дозволяє прожити довше, оскільки собака буде менш агресивною, відповідно матиме менше шансів поранитись і заразитись.
Загалом, безпритульних тварин можна поділити на дві категорії: ті, яких покинули хазяїни та ті, які народились безпритульними. Останні є більш агресивними, таким тваринам звикнути до людей важче, проте можливо. У цьому переконані представники волонтерських організацій.
“Наша організація займається порятунком, стерилізацією, харчуванням безпритульних тварини. Ми робимо це самостійно, силами наших волонтерів, допомагаємо і опікунам безпритульних тварин”, — пояснює голова ГО “Асоціація захисту безпритульних тварин “Ноїв ковчег” Володимир Тукало.
Такі організації активно кооперують із ветеринарними клініками, саме вони контролюють популяцію бродячих тварин та співпрацюють із територіальними громадами. Ще три роки тому в нашій області безпритульність тварин була на мінімумі, проте зараз цей показник зріс.
Безпритульних тварин не слід боятись, а допомагати, кажуть експерти. Самі вони дороги у ветклініку чи притулок не знайдуть. Тому є прості правила, як зменшити кількість безпритульних. Більше — у сюжеті.
Мітки: безпритульні тварини, Володимир Кучма, волонтери, Ілля Литовченко, собаки, Тернопіль1