Любив Батьківщину і міряв, аби Україна була вільною. За це сержант Роман Муран пішов воювати і віддав своє життя.
У Домі Печалі усі рідні і знайомі. Мама захисника зі сльозами на очах, досі не може оговтатись від втрати. Син для неї був розрадою та підтримкою.
Роману було 42 роки. Більшу частину свогО життя захисник присвятив військовій справі. З початку повномасштабної війни – волонтерив. Завжди казав, що пІде захищати Батьківщину. Так і сталось. 25 січня 2023 року, отримавши повістку, пішов воювати. Спершу проходив навчання, згодом поїхав на Донецький напрямок, там 17 червня виконуючи бойове завдання загинув.
Друзі і близькі, хто прийшов попрощатись з Романом, згадують чоловіка так:
«завжди був відважним, рішучим, не боявся нічого виконувати, завжди друзям помагав і завжди був позитивним. Віддав своє життя за Україну, не боячись всіх тих нападів, тих москалів і він боровся до кінця, шкода що не пощастило його врятувати»
«Він був дуже хороша людина, він був людина з великої букви і великим серцем, дуже добрий, завжди приходив на допомогу в моєму серці завжди був хорошою людиною, саме головне він був патріотом своєї держави. Він настільки був амбіційною людиною, мені здається він хотів своєю добротою і великим серцем огорнути всіх, ви не розумієте ця людина ніколи не пройшла повз того шо потребував колись допомоги»
Поховали бійця на Алеї Героїв Микулинецького кладовища. Поруч з усіма іншими воїнами, які відважно боролися за волю Батьківщини. Вічна пам’ять та слава захиснику України.