30 краян із великими серцями з нагоди Дня волонтера отримали подяки від президента України та символічні подарунки. Урочиста церемонія відбулася у драмтеатрі Тернополя. Адже від початку повномасштабного вторгнення саме вони допомагають державі, військовим та внутрішньо переміщеним тут, в тилу. Їхня робота — це постійний пошук і клич.
“За 10років війни, волонтерський рух в Україні став найпотужнішим у світі. Волонтери возили допомогу добами, не спавши, не ївши — завозили техніку та навіть озброєння. Знаходили шляхи доправки найнеобхіднішого”, — відзначив під час нагородження начальник Тернопільської ОВА Володимир Труш.
Волонтер — це людина, якій довіряють свої кошти та ресурси інші люди. Це координатори між тими, хто може надати допомогу і тими, кому вона потрібна.
“Відбулось об’єднання, яке сьогодні тримає фронт, тримає Україну. І не випадково, знаєте, два свята, дві дати ідуть поруч. Адже ми завтра будемо відзначати День Збройних сил України і, напевно, ці дати є символічними. Адже коли наші ЗСУ тримають фронт, наші волонтери тримають тил”, — зауважив перший заступник голови Тернопільської обласної ради Володимир Болєщук.
Оксана Муравльова — волонтерка з Ясинуватої, яка зараз живе на Тернопіллі, сьогодні також отримала відзнаку. Місію свого волонтерства активістка бачить у психологічній підтримці воїнів. Жінка переселенка зі сходу, ще у 2014 році розуміла, зробить усе задля перемоги. Пані Оксана шиє прапори та відправляє у гарячі точки, робить сувеніри для бійців у госпіталях, організовує суспільно-важливі акції.
Українські волонтери співпрацюють з усім світом, збираючи необхідну допомогу. 10 років і Ірина Ханенко з села Біла дбає про кулінарію для військових та їхній затишок. А серед тих бійців і її молодший син.
Волонтери зізнаються, їхня справа не легка, але роблять її за покликом серця. Незважаючи на виснаження, складнощі з логістикою, або з придбанням необхідних речей. Більше — дивіться.