У п’ятнадцятирічному віці Ігоря Олещука забрали у табори. Чоловік до нині згадує про часи репресій.
За його словами, перші роки там було дуже складно, над усіма полоненими знущались. А після смерті Сталіна – жити стало легше. Почалися масової повстання в таборах і інші повстання, які вибороли право змінити режим і фактично вже у 54-му році справу Ігоря Олещука переглянули. Йому, як малолітньому, зняли 2/3 і він 8 років просидів у таборах.
Щороку, в третю неділю травня, вся Україна вшановує пам’ять жертв політичних репресій. Ці утиски розпочалися у Києві, Вінниці, Дніпропетровську, Одесі, Харкові. За 2 роки було репресовано понад 190 тисяч людей, 2/3 з них – розстріляли. У 1939-му радянська влада окупувала захід України. Під репресії, зокрема, потрапила молодь та люди, які працювали в таких організаціях як «Просвіта» чи «Рідна школа».
Терор і репресії вразили майже всі верстви українського населення: науковців, політиків, військових, священиків, представників культури та селянство. Упродовж десятків років радянська влада ретельно приховувала сліди своїх злочинів: на місцях поховань зводилися режимні об’єкти, могили заливали бетоном, а саму місцевість розрівнювали бульдозерами.
Традиційно 16 травня, в День пам’яті жертв політичних репресій, по всій країні проходять жалобні віче і церемонії.
У Тернополі сьогодні о 14:00 проведуть мітинг-реквієм та покладання квітів до пам’ятної стели закатованих українців під час репресій НКВС поблизу Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів на вулиці Коперника, 1.
Мітки: вшанування пам'яті, історія, репресії, табори