Тоді були досить юними, але ідейними. Петро Вітів, Микола та Володимир Мармуси, Василь Лотоцький – чоловіки, які стали Героями України після проголошення Незалежності нашої держави.
У далекому 1970-му, тоді молоді та амбітні 9-ро друзів об’єдналися у підпільну організацію “Росохацька група”. Склали навіть присягу, автором якої був Володимир Мармус.
Починалася присяга словами: «Перед образом Святої Богородиці, перед лицем своїх товаришів урочисто присягаюся вірно служити Україні, боротися за її Незалежність». Присягнули хлопці на вірність “Росохацькій групі” на одній із галявин, яка і знаходиться у селі Росохач. Там, подейкують, свого часу збирались українські партизани. Тож хлопці, вирішили не зраджувати тим традиціям. Окрім присяги, мали юнаки й зброю. Зберігати її доручили Василю Лотоцькому.
В результаті, хлопці мали карабін, обріз і два пістолети. Більшість зброї знайшли в лісі. Прославила юнаків акція до 55-ї річниці проголошення Четвертого Універсалу Української Центральної Ради в Києві. У ніч на 22 січня 1973 року хлопці вивісили у Чорткові 4 синьо-жовтих прапори та розклеїли проукраїнські листівки. Обирали найпомітніші місця, аби якомога більше людей побачили проукраїнську атрибутику.
На другий день після акції – почались розмови. Хлопців розсекретили. Далі почались арешти і ув’язнення. Кожен із них роками просидів за гратами та був висланим. Окрім Петра Вітіва. На той момент він був ще не повнолітнім, тож вдалось уникнути покарання. Коли український народ здобув Незалежність – учасники Росохацької групи стали Героями. Про них почали говорити, писати книги та все частіше запрошувати на інтерв’ю. Сьогодні згадують про свою акцію з гордістю, кажуть зараз так само би вчинили.