“Китайський ієрогліф “криза” пишеться так само, як і “можливість”. Пандемія коронавірусу сильно змінить світ. Він уже змінився, відкриваючи, в тому числі, нові можливості для економічного розвитку. Тому я дивлюся оптимістично на наслідки цієї кризи, і впевнений, що Україна виживе, стане сильнішою!
Що для цього потрібно зробити владі на місцях?
По-перше, потрібно покращити якість інвестиційних проектів, які пропонуються представниками області.
Так, зустрічаючись, під час різноманітних Форумів багато експертів зазначають, що головною причиною недовіри до нас з боку іноземних інвесторів є катастрофічно низька кількість або повна відсутність якісних інвестиційних проектів з нашої сторони.
Все правильно: не корупція, не війна, не переддефолтний стан, не відсутність прозорої судової системи, а низька якість пропозицій для інвестора відвертає від області прихід іноземних компаній.
З власного досвіду можу сказати, що список документів, які вимагають 99% інвесторів, зводиться до трьох пунктів. А саме: 1) стислий зміст інвестиційного проекту, де мусить бути інформація про діяльність компанії за останні роки, опис ринку, резюме ключової команди, організаційна та юридична структури; 2) фінансовий прогноз на п’ять років з обрахунком окупності проекту у форматі Excel з усіма вихідними даними і формулами і 3) наявність сканкопій оригіналів юридичних і фінансових документів компанії, включаючи ліцензії, дозволи, патенти тощо.
І найголовніше, усі документи повинні бути перекладені англійською мовою.
По-друге, потрібна активізація кластерного підходу до розвитку економіки краю.
Якщо подивитись на кластери у всьому світі, то стає зрозумілим: їх не треба винаходити. Скоріше – потрібно подивитись, що вже є. Скажімо, в одній частині області вирощують помідори, в іншому – полуницю, яблука. Ще десь є чимало активності у виробництві меблів, світильників, пивоваріння тощо. Усе це – локальні спеціалізації або, як я їх називають економісти, локальні кластери.
Кластери зможуть об’єднати не лише дрібні підприємства, фермерські господарства чи сімейні ферми, але й залучати навчально-дослідницькі заклади, які проводитимуть регіональні дослідження й готуватимуть профільних фахівців. І як результат в майбутньому – тисячі робочих місць у нішевих напрямках господарства регіону.
Крім того, створення кластерів на базі ОТГ дозволить не тільки вдосконалити роботу на рівні області, але і збільшити вихід тернопільських компаній на закордонні ринки збуту.
По – третє, я вважаю, потрібно створити незалежну структуру – інвестиційну службу області, підпорядковану виключно керівництву області, в обов’язки якої входитиме маркетинг територій, залучення інвесторів у регіон і супровід іноземного бізнесу на всіх етапах. Від задумки про будівництво і на всьому шляху, аж до відкриття – підбір земельної ділянки, додаткові консультації чи погодження – все це на себе повинна взяти інвестиційна служба, всі працівники якої, до речі, повинні бездоганного володіти як мінімум англійською мовою.
Прикладом може бути аналогічна структура у Львівській ОДА, створена ще в 2016 році. Проте за її допомогою лише у 2016-2017 років в області відкрито близько 140 нових підприємств, створено понад 20 000 робочих місць…
Як бачимо, рухатися є куди, за умови якісної організації та відповідальної роботи наш регіон може бути цікавим для іноземного інвестора, але щоб отримати результат, починати діяти треба вже і якнайшвидше.
Мітки: блог, економіка, криза, руслан кулик