Корупцію в Україні подолано? В Європі вважають, що не зовсім

У березні група держав Ради Європи (GRECO) опублікувала звіт за моніторингом антикорупційних зрушень в Україні.

Якщо коротко – ми виконали 5 рекомендацій із 31. Якщо довго – на сьогодні наша держава не може повністю забезпечити імплементацію антикорупційних практик.

Що таке GRECO, і навіщо нам зважати на її звіт?

GRECO існує з 1999 року, а Україна приєдналась до неї у 2006-му. Основною місією ініціативи є збільшення спроможності її членів боротись з корупцією.

Як? Через моніторинг відповідності країн антикорупційним стандартам Ради Європи та інших міжнародних ініціатив. Цей моніторинг допомагає знайти прогалини в законодавстві, антикорупційних політиках або практичному втіленні ініціатив. А вже потім через адвокацію відбувається “робота над помилками”, зокрема – і через МВФ, ЄС та інших інституцій та структур, які крім іншого мають у своєму арсеналі й фінансові інструменти впливу.

У нас відповідальним за координацію з GRECO є Національне агентство з питань запобігання корупції.

І власне про цьогорічний звіт.

У березні були опубліковані результати четвертого раунду моніторингу України, які були затверджені під час засідання GRECO 2-6 грудня 2019 року. Ці рекомендації були зроблені ще у 2017 році, а в фокусі аналізу було запобігання корупції щодо членів парламенту, суддів та прокурорів. Основні теми, які брались до уваги: етичні принципи та правила поведінки, конфлікт інтересів, заборона або обмеження певної діяльності, декларування активів, доходів та зобов’язань. Актуально, правда?

Отже, цього разу повністю Україною були виконані 5 рекомендацій з 31, 15 рекомендацій були виконані частково, а 11 – не виконані взагалі.

Перший блок рекомендацій стосувався роботи НАЗК та його незалежності.

У своїх рекомендаціях для покращення показників нашої країни в Індексі сприйняття корупції (СРІ) ТІ Україна неодноразово наголошувала на політичній залежності попереднього керівництва НАЗК та неефективності його структури. Минулого року був прийнятий новий закон, який змінив структуру управління, а 15 січня призначено нового керівника агентства.

Тож надалі, на думку GRECO, нам варто фокусуватись на моніторингу стилю життя державних службовців, який досі не запроваджений в Україні.

Інша важлива для нас рекомендація – створення і робота Громадської Ради НАЗК. Саме цей орган повинен буде аналізувати ситуацію з незалежністю й ефективністю роботи НАЗК, а також братиме участь у розробці антикорупційної стратегії та проєктів нормативно-правових актів.

Ще одна рекомендація GRECO стосується роботи парламенту – ідеться про високий рівень прозорості, можливості участі громадськості в консультаціях, зокрема в комітетах. До слова, на цьому ж наголошувала Transparency International у своїх рекомендаціях для покращення показників СРІ.

Хоч роботу парламенту можна назвати досить прозорою, впровадження процедури консультацій з громадянським суспільством, яка б гарантувала рівний доступ усім представникам, ми так і не бачимо. Хоча відвідувати комітети представники громадськості таки могли.

Не забули у звіті й про “турборежим” нового парламенту у прийнятті законопроєктів. Чи дійсно це було виправдано у всіх випадках? GRECO вважає, що ні, і ми (Transparency International Ukraine) не можемо з цим не погодитися. Зокрема у моніторингу згадали, що проєкт закону N1008 про реформування органів судового самоврядування пройшов швидку процедуру без достатнього обговорення та обґрунтування, адекватного залучення всіх зацікавлених сторін та громадських консультацій.

ТІ Україна погоджується з таким висновком. Цей закон не передбачає перезавантаження ВРП, а сама Рада ухвалюватиме низку кінцевих рішень. Також документ не передбачає залучення представників громадськості до оновлення органів суддівського врядування.

Ще низка рекомендацій, що не були виконані зовсім або тільки частково, присвячена роботі депутатів, необхідності прийняття та дотримання кодексу етики, врегулювання їх бізнесової діяльності, взаємодії з лобістами та посилення внутрішніх механізмів контролю за доброчесністю. Тобто у цих питаннях ще працювати й працювати.

Але нас особливо цікавить рекомендація 11, в якій Україні радять вжити чітких і ефективних заходів, за якими зняття недоторканності з парламентарів не перешкоджатиме кримінальному переслідуванню народних депутатів, які підозрюються у вчиненні корупційних злочинів.

Завдяки прийняттю конституційних змін, що скасовують недоторканність нардепів, GRECO оцінила цю рекомендацію, як задовільно виконану. Але нагадаємо, що засідання GRECO відбувалось 2-6 грудня, а вже 18-го числа того ж місяця парламент не дослухався до голосу громадськості й прийняв дуже недосконалий закон про скасування недоторканості.

Озираючись на події березня, не можна оминути увагою рекомендацію GRECO, в якій радять переглянути порядок призначення і звільнення з посади Генерального прокурора. Аби зробити цей процес більш стійким до політичного впливу і більш зосередженим на об’єктивних критеріях щодо професійних якостей кандидатів. Хоч згідно з оцінкою рекомендація виконана на задовільному рівні, ми з вами спостерігали, що відбувалося на практиці: генерального прокурора Руслана Рябошапку зняли з посади без вагомих на те причин, і на його місце призначили Ірину Венедиктову, про некомпетентність якої можна почути від багатьох, хто з нею працював.

Як бачимо, минулого року було ухвалено багато антикорупційних законопроєктів. Проте всі ці закони мають впроваджуватися на практиці, і з цим можуть виникнути проблеми.

GRECO дає українській владі 18 місяців для належного виконання рекомендацій та очікує додаткову інформацію до 30 червня 2021 року. З огляду на те, що в час пандемії COVID-19 та економічної кризи, влада може відкласти питання боротьби з корупцією або зробити такі кроки більш декларативними, ніж реальними, результати України в наступному звіті спрогнозувати непросто.

Блог підготовлений у співавторстві з Анастасією Козловцевою та Вікторією Карпінською.


Джерело | Українська правда

Мітки: , ,

Блог є видом матеріалу, який відображає власну точку зору автора. Редакція сайту не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за достовірність та тлумачення інформації, яку наведено у блозі, а також за думку, яку автори висловлюють у рубриці «Блоги».